Масляна: Історія та традиції свята.

Із незапамʼятних часів, без усталеної дати, але завжди на межу зими та весни (лютий–березень) припадає смачне свято млинців. Масляна – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни. 

Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов'яни відзначали «проводи зими» та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.

Масляна чи Масниця?

Обидві назви правильні, але мають різне походження:
Масляна – більш поширена назва, що походить від слова «масло», адже в цей період традиційно вживали багато молочних продуктів.
Масниця – давніша українська назва, яка вказує на звичай «мастити», тобто їсти жирну їжу перед постом.

Також у різних регіонах України це свято називали «Сиропуст», «Колодій», «Запусти», «Сирний тиждень» а ще «Бабське свято», «Бабський тиждень» адже особливої уваги приділяли жінкам.

Масниця традиційно поділялася на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати, а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо.

Кожен день Сиропусту мав свою назву та певні традиційні обряди.

Понеділок – «зустріч». Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.
Вівторок – «загравання». Цього дня організовували веселі грища та пригощали за розвагу млинцями.
Середа – «ласунка». Цього дня кожна господиня готувала безліч смаколиків, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці.
Четвер – «розгуляй». З цього дня починались гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: танці, співи.
П’ятниця – «тещині вечори». Цього дня зяті запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями.
Субота – «посиденьки зовиці». Цього дня молода невістка приймала в гостях рідних та близьких.
Неділя – «прощена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими та рідними та попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим.
З понеділка веселощі припинялись – починався Великодній піст.

Також масляний тиждень міг бути таким:
у понеділок - млинці з сиром,
у вівторок – з капустою,
у середу – з м’ясом,
у четвер – з рибою,
у п’ятницю – з картоплею,
у суботу – з яблуками.

А як у них?
Звісно, що святкували і святкують масницю не тільки в Україні. І називають її по-всякому.

Франція – Mardi Gras  У деяких регіонах це свято відоме як "шоколадний вівторок" (La Chandeleur).
Іспанія та Португалія – Carnaval. Іспанці святкують традиційними стравами, зокрема чуррос (солодкі смажені палички) та інші випічки.
В Португалії особливо популярні запечені пиріжки та смачні страви з м'яса.
Австрія – Fasching.
Швеція – Fettisdagen (Жирний Вівторок). У Швеції традиційно печуть булочки з мигдалевим кремом (кнекебул).
Нідерланди – Vastenavond. У Нідерландах традиційно їдять млинці та інші випічки.
Канада – Shrove Tuesday.
Польща – Tłusty Czwartek (Товстий Четвер).
Греція – Аполлонія або Каски.
Фінляндія – Laskiainen.
Німеччина – Fasching або Karneval.
Швейцарія – Fasnacht.
Італія – Carnevale di Venezia (Венеціанський карнаваль).
США та Великобританія – Pancake Day або Shrove Tuesday.

У кожній країні святкування має свої особливості та традиції, але загальна ідея свята полягає у вшануванні весни, зустрічі весняного сонця та збагачення своєї душі радістю та задоволенням від життя та відкритість на нове життя.

Наприклад, для різних регіонів України це можуть бути: веселі забави та ігри; вертепи; гуляння в костюмах; підпалювання кострищ, які символізують згорання зими та зустріч весни або обрядове займання духів, як  символ знищення поганих духів та очищення. 

У багатьох країнах світу Масляна — це час карнавалів.

Карнавал як своєрідний сплав поганських вірувань і християнських традицій можна вважати символічною підготовкою до нового щорічного життєвого циклу. До речі, «carne vale» означає «прощавай, м’ясо». Раніше всі карнавали закінчувалися у Попільну середу — останній день перед католицьким Великим постом. У ніч перед постом усі залишки скоромної їжі кидали у вогонь, перетворюючи їх на попіл, щоб не виникало навіть спокуси з’їсти щось непостове. Звідси і назва цього дня.

Фестиваль «Марді Гра» або «Жирний вівторок» — одне з найулюбленіших свят жителів Франції, Чехії, Бельгії, Фінляндії, Англії, Швеції та США. 

Час летить і до стародавніх традицій святкування масляної додаються нові ритуали і дива.

Дивакуваті млинцеві традиції у світі:

Франція – тут існує ритуал: якщо підкинути млинець на сковороді і піймати його однією рукою, а в іншій тримати монету — вас чекає фінансовий успіх!
Англія – у містечку Олні щороку проводять забіг із млинцями! Учасники біжать 400 метрів, підкидаючи млинець на сковороді. Якщо він впаде – все, до фінішу можна не поспішати!
США – там існує млинцевий день, коли школи, ресторани та навіть компанії влаштовують змагання на швидкість поїдання млинців. Рекорд? 113 штук за 8 хвилин!

Фінал: смачний, солодкий і щасливий!
Масляна — це не просто їжа, це настрій, свято, можливість зібратися з близькими чи друзями та влаштувати справжню кулінарну феєрію. 

З нашими млинницями не тільки млинці без драми, а ще й купа цікавої інформації та креативних порад як зацікавити і привабити у ваш заклад безліч клієнтів на млинці і не тільки!